Сучасна професійна реальність: чому класична логіка професійного шляху більше не працює лінійно?

Для мене як для фінансової директорки тема діяльності, професії й посади дуже прикладна. За кожною посадою в організації стоїть не лише назва у штатному розписі, а й жива людина, її практичний і життєвий досвід, особиста відповідальність, реальне навантаження, поточні рішення і індивідуальний внесок у спільний результат. Сьогодні ми все частіше бачимо, що реальна робота людини ширша за формальну посадову інструкцію. З’являються нові завдання, нові ролі, нові компетентності. І для організації важливо не просто зафіксувати це документально, а побачити, підтримати й правильно оцінити цю діяльність. Адже фінанси – це не лише про кошти. Це також про чесне планування ресурсів, справедливий розподіл навантаження, визнання професійного внеску і створення умов, у яких люди можуть якісно працювати й розвиватися. Саме тому, мої міркування – про дуже важливу управлінську річ: як навчитися бачити за посадою діяльність, за діяльністю – компетентність, а за компетентністю – людину, яка створює цінність для організації?

Упродовж тривалого часу професійний шлях людини описували доволі послідовно: людина здобуває освіту, отримує спеціальність, входить у професію, обіймає посаду, виконує посадову інструкцію. Така логіка здавалася природною, зрозумілою і достатньо стабільною. Вона допомагала впорядковувати систему освіти, ринок праці, кадрову політику організацій і професійний розвиток людини.

Однак сучасна реальність дедалі частіше порушує цю послідовність. Люди виконують нові функції до того, як з’являється відповідна професія. Організації потребують ролей, яких ще немає у штатному розписі. Спеціальність, здобута в освіті, не завжди прямо визначає майбутню професійну траєкторію. А посадова інструкція часто не встигає за реальною складністю діяльності працівника.

Це не означає, що поняття діяльності, професійної діяльності, професії, спеціальності, посади й посадової інструкції втратили значення. Навпаки, саме зараз їх важливо розрізняти особливо уважно.

Від діяльності до посадової інструкції: класична логіка

У класичній моделі все виглядає логічно: освіта формує спеціальність, спеціальність відкриває шлях до професії, професія реалізується через посаду, а посада регламентується посадовою інструкцією.

Але сучасний світ дедалі частіше рухається інакше.

Що саме “ламає” класичну логіку?

Перший чинник – швидкість змін. Нові суспільні потреби, технології, ризики й форми взаємодії виникають швидше, ніж оновлюються освітні стандарти, класифікатори професій, посадові інструкції та програми підготовки. У звіті World Economic Forum “The Future of Jobs Report 2025” серед головних чинників трансформації ринку праці до 2030 року названо технологічні зміни, зелений перехід, економічну невизначеність, демографічні зрушення та геоекономічну фрагментацію. Організація вже може мати потребу в новій діяльності, люди вже фактично виконують нові функції, але нормативної назви професії або посади ще може не існувати. Якщо додати кризові умови. Для української реальності це особливо відчутно. Війна, переміщення, небезпека, втрата стабільних умов, дефіцит кадрів і потреба в швидкому реагуванні змушують людей виконувати функції, які раніше не були частиною їхньої формальної посади. Керівник закладу освіти стає кризовим менеджером. Педагог – комунікатором безпеки. Соціальний працівник – координатором між різними службами.

Другий чинник - поява нових галузей знань, які знаходяться на перетині загальновідомих, такі як: біоінформатика, біомедична інженерія, цифрова гуманітаристика, нанотехнологія, нейролінгвістика і багато інших. Нові галузі розвиваються швидко і потребують знань і навичок в різних напрямках. Наприклад, фахівець, який має базову спеціальність лінгвістика, здобуває знання і навички в нейрології і психології, обираючи окремі дисципліни, а не повний цикл навчання у ВИШі. Або шлях самоосвіти і практичну співпрацю в проєктах з фахівцями потрібних професій – компонентів нової галузі.

Третій чинник – цифровізація, робототехніка, автоматизація та штучний інтелект. Частину операцій, які раніше виконувала людина, перебирають технології. Водночас зростає значення тих функцій, які пов’язані з постановкою завдання, критичним мисленням, інтерпретацією результатів, етичним рішенням, комунікацією та відповідальністю. OECD у матеріалах про майбутнє праці зазначає, що сучасний штучний інтелект розширює коло навичок і здатностей, які можуть відтворюватися автоматизованими технологіями. Це означає, що професія перестає бути набором стабільних операцій і дедалі більше стає здатністю керувати складною діяльністю в партнерстві з технологіями.

Четвертий чинник – зміна формату зайнятості: проєктна, мережева та зайнятість, організована через цифрові платформи. Людина може виконувати професійну діяльність без класичної посади в організації: у межах проєкту, партнерської ініціативи, громадської програми, тимчасової креативної команди, фрилансу. Міжнародна організація праці у звіті про роль цифрових трудових платформ показує, що цифрові платформи змінюють сам спосіб організації праці та взаємодії між працівниками, підприємствами й суспільством. У таких умовах замість посадової інструкції можуть діяти технічне завдання, опис ролі, договір, проєктна заявка, партнерська угода або очікувані результати, обмежені термінами реалізації проєкту.

П’ятий чинник – перехід від логіки професії до логіки компетентностей. У багатьох сферах дедалі важливішим стає не лише питання “яку професію має людина?”, а й питання “які завдання вона здатна виконувати?”. На перший план виходить поєднання базової освіти, додаткового навчання, практичного досвіду, сертифікатів, портфоліо, здатності до навчання і готовності діяти в нових умовах. Саме з цим пов’язаний європейський підхід до мікрокваліфікацій для навчання впродовж життя та працевлаштовуваності, які дозволяють підтверджувати конкретні результати коротких навчальних досвідів.

Шостий чинник – зростання важливості так званих м’яких навичок (Soft skills - комунікабельність, вміння працювати в команді, емпатія, критичне мислення) і мета навичок (Self Skills - усвідомленість, вміння навчатись, саморефлексія). Вони відображають цінності і глибину особистості. Складно вимірювані, але обов’язкові якості, які впливають на самопочуття та затребуваність і успішність в професії. Таким навичкам можливо і потрібно навчатися все життя.

Нова послідовність: від потреби до професійного оформлення

 В сучасних умовах професійна реальність часто починається не з назви посади, а з проблеми, яку потрібно розв’язати.

Сучасна логіка дедалі частіше виглядає так: Проблема/потреба – діяльність - набір компетентностей – нова роль/функція. З часом формуються навчальні програми, методики, стандарти і нормативне закріплення професії, з’являються нові посади і інструкції до них.

Саме так часто народжуються нові професійні поля: інформаційна гігієна, безпекова освіта, фасилітація відновлення, кризова комунікація, супровід команд у складних умовах, медіаграмотність, робота з травматичним досвідом, координація партнерських мереж.

Це означає, що сучасна професія виростає з діяльності, яка складається, як паззл зі знань і навичок першопрохідників, народжених сучасними потребами.

Що у підсумку?

Класична логіка “ професія – спеціальність – посада – посадова інструкція” поки що не зникає. Але сьогодні професійність людини дедалі частіше визначається не лише дипломом, назвою професії чи посадою, а здатністю відповідально діяти в складних умовах, поєднувати різні компетентності, бачити межі власної ролі, навчатися протягом життя і перетворювати новий досвід на якісну практику.

Тому головне питання сучасної професійної реальності звучить не лише так: “Яку посаду обіймає людина?”

Воно звучить ширше: “Яку діяльність вона здійснює, які компетентності для цього має, у яких межах може діяти і як організація визнає та підтримує цю діяльність?”

Саме з цієї точки починається нове розуміння професії – не як «раз і назавжди» заданої назви та набору навичок і функцій, а як живої системи діяльності, компетентності, відповідальності й розвитку.

Ірина Горецька, фінансова директорка Академії професійного розвитку

В тексті використані інфографіки, створені за допомогою ШІ