top of page

Розвиток компетентності - це "наш профіль"

Команда Академії завершила серію тренінгів, які відбувались в рамках проєкту відновлення та реконструкції інфраструктури, орієнтованої на дітей в Україні "Building, back, better (BBB) - Будуємо, відбудовуємо, покращуємо» у квітні цього року.


Публікуємо звіт-міркування тренерської команди за підсумками проведеної роботи.

Програма тренінгів «Розвиток компетентності фахівців допомагаючих професій» проводилась командою Академії професійного розвитку в рамках Договору щодо надання послуги розробки та проведення тренінгів з Захисту дітей та Психічного здоров’я і психосоціальної підтримки. Підготовчий етап програми включав розроблення програми тренінгу та інформативно-методичних матеріалів, а також проведення вступного опитування учасників для уточнення актуального запиту на навчання та проблематику їх професійної діяльності.

Серія тренінгів проводилась у Львові в період з 08 по 19 квітня. Всього було проведено 4 дводенних заходи, в яких взяли участь 75 фахівців. Участь у вступному опитуванні взяли 86% респондентів. Гендерний розподіл учасників 90% - жінок, 10% - чоловіків.

Важливою умовою ефективності тренінгу для кожного учасника виступає тренінгова група, яка є джерелом взаємонавчання та середовищем для набуття нового досвіду. У разі, коли група фахово неоднорідна, є загроза демотивації частини учасників, за рахунок відсутності адекватного обміну інформацією, досвідом тощо.

Попереднє опитування також передбачало актуалізацію основних проблем, з якими стикаються учасники навчання у професійній діяльності.

Як свідчить результат, найбільшою проблемою є «небажання сімей ефективно взаємодіяти зі службами захисту дітей». В процесі тренінгу, при обговоренні виявилась і певна неготовність самих фахівців до продуктивної взаємодії, пов’язаною із «імперативною» позицією «ми краще знаємо, що потрібно дітям із таких сімей». Розгляд практик позитивного втручання, зокрема, актуалізації відповідальності батьків (позиція «Дорослий-Дорослий») та наслідків нехтування інтересами дітей, в т.ч. правовими, багатьма учасниками було прийнято як можливість змінити ставлення таких родин до взаємодії зі службами та соціальними працівниками.

При розробленні програми тренінгів було враховано і актуальну для учасників тематику. Учасникам було запропоновано визначити найбільш актуальні питання.

Результати свідчать, що найбільш актуальними є «Практика кризового спілкування та реагування на випадки насильства», «Практика просоціального моделювання (позитивне втручання)», «Базові концепції захисту дітей та надання психосоціальної підтримки», проте у додаткових побажаннях учасників часто зустрічались питання профілактики професійного вигорання, самовідновлення тощо. При остаточному затвердженні програми було враховані результати опитування.

Програма тренінгу передбачала підвищення рівня компетентності учасників у сфері психосоціальної підтримки, а саме, розвитку:

Здатності володіти елементами психолого-педагогічної підтримки для розвитку здібностей особи, дитини у вирішенні проблем, подоланні стресів, реабілітації, самостійності в процесі подолання, мінімізації складних життєвих обставин.

Здатності до стимулювання соціальної активності та здійснення самодопомоги у задоволенні життєвих потреб осіб/сімей, які перебувають у СЖО.

Саме ці компоненти компетентності виступали на початку тренінгу предметом самооцінювання (учасникам було запропоновано оцінити актуальний рівень на початку тренінгу і в кінці).

В якості ключових завдань тренінгу було визначено оволодіння знаннями та вміннями щодо

-         Форм і методів соціально-психологічної та соціально-педагогічної реабілітації;

-         Поняття стресу, його перебіг та методи роботи з особами у стресових ситуаціях;

-        Форм, видів та методів організації та проведення колективних/групових заходів для мінімізації наслідків СЖО осіб/сімей;

-         Надання послуг з розвитку вмінь та навичок щодо підготовки дитини до самостійного життя;

-         Надання послуг з розвитку навичок самостійного життя отримувачу соціальних послуг.

-         Організації та забезпечення роботи груп самодопомоги та взаємопідтримки.

Практичними очікуваними результатами тренінгу автори передбачали:

-         систематизацію та актуалізацію знань, створення опорних схеми та алгоритмів;

-   операціоналізацію основних процедур та процесів, розроблення шаблонів та зразків документів;

-   закріплення отриманого досвіду, актуалізацію та стимулювання його застосування в професійній діяльності.

Виконання програми тренінгу

Програма тренінгу складалась із чотирьох модулів і була побудована таким чином, щоби поступово «занурювати» учасників у проблематику психосоціальної підтримки від «професійної позиції» до «інструментарію професійної діяльності».

В більшості своїй учасники зацікавлено сприйняли всі модулі тренінгу, позитивно та активно використовували можливість спільної роботи, в процесі якої відбувались дискусії на партнерських умовах (кожна думка має право на існування), спільний пошук рішень, алгоритмів взаємодії, висновків щодо запропонованих тем. По закінченні кожного модулю учасникам пропонувалось озвучити оцінити корисність опрацьованих питань.

Перший модуль тренінгу, окрім вступних налаштувань, містив дуже важливу практичну дію «Професійна позиція фахівця…», що, на думку тренерської команди,  має створити «поведінко-діяльнісну, ціннісну опору» для подальшого усвідомленого ставлення учасників до змісту та процедур програми. Ця сесія була першим «випробуванням» мікро-групової взаємодії щодо можливості творчої та продуктивної співпраці.

Особливу дискусію викликало питання відмінностей у диспозиції «людська-професійна». Професійна діяльність є чітко регламентованою, обмеженою в часі та зорієнтованою на конкретний результат.

Коли ми говоримо про діяльність фахівців допомагаючих професій, варто зазначити, що сам фахівець є і "джерелом, генератором" й "інструментом" діяльності. Що це означає? Фахівець планує й організовує час та дії, відповідно до певних правил і процедур, тобто виступає ініціатором діяльності, її джерелом і генератором. Для цього він повинен володіти компетентністю це робити. З іншого боку, окремі дії можуть здійснюватись різними способами, тобто вимагають відповідної підготовки та майстерності задля досягнення максимально ефективного результату. Відтак, сам фахівець виступає "інструментом" досягнення результату.

Учасники відмітили очевидну необхідність уважного ставлення до свого здоров’я та емоційного стану, як передумови ефективної професійної діяльності. Знайшли відповіді на питання, в чому полягає самоефективність у допомагаючих професіях. Визначили і систематизували ризики і небезпеки довготривалого стресу через ознайомлення з динамікою емоційних станів, самодіагностикою власного стану. Опрацювали практики самовідновлення та інструменти профілактики втрати ресурсу.

Обов’язковим елементом кожного модулю було створення учасниками «пам’яток для дії» шляхом обговорення досвіду членів групи та формування спільних рекомендацій, які презентувались «на загал». Такий підхід дозволяє не тільки обмінюватись інформацією між учасниками різних груп, а також актуалізує принцип «запитуєш – шукай відповідь». Цей принцип акцентує увагу на тому, що у кожному запитанні вже є основа відповіді, і джерелом може бути сам учасник. Таким чином зміцнюється впевненість у собі кожного, що підвищує стресостійкість та пружність до умов невизначеності.

Значна зацікавленість учасників темою «Травмо-інформований підхід у соціальній роботі» відмічається, як в лекційно-дискусійній частині, так і в практичній роботі груп. Особливості асоціальної поведінки дітей та підлітків, стратегії комунікацій і планування спільних дій з клієнтом, створення атмосфери безпеки і співпраці - питання, які опрацьовано з великим інтересом всіма учасниками.

Окрему увагу було приділено складовим комунікації із дітьми, дорослими, які знаходяться в СЖО. Багато учасників висловили практичну користь складання вербальних сценаріїв (скриптів) та якісної підготовки до зустрічей із обов'язковим уточненням конкретних намірів щодо взаємодією з клієнтом. Зокрема, фахівець визначає цілі контакту і корегує у їх відповідності до обставин конкретної комунікації. Результат взаємодії має бути спільно сформульованим, прийнятим і погодженим клієнтом і консультантом.

Важливою складовою всього тренінгового процесу були дискусії по всім основним темам. Саме дискусії дали можливість учасникам виокремлювати та акцентувати увагу на різнобаченні та різнотлумаченні окремих понять та позицій. Так, для багатьох учасників таким стало бачення і розуміння поняття «надання психосоціальної підтримки». Важливим висновком дискусій стало спільне розуміння учасниками, що в загальному підході «не нашкодь», є необхідність бути поруч з клієнтом в складанні плану виходу з кризової ситуації, а не вирішувати замість клієнта його проблеми. Результатом психосоціальної допомоги має стати життєздатна, самовідповідальна людина, здатна самостійно вирішувати запити свого життя.  Взаємовідносини «дорослий-дорослий» замість патерналістської позиції «батько-дитина», інструменти і методики  формування таких відносин.

Цікавим досвідом для багатьох учасників стала групова робота по розробленню моделі просоціальної поведінки молоді. Основне завдання полягало у «наповненні змістом» запропонованої структури поведінкової моделі. Частина учасників «вперше» замислилась, що поведінка – складне багатокомпонентне утворення, яке потребує моделювання і відповідного супроводу при його формуванні.

Позитивним відкриттям для багатьох учасників стала вірогідна можливість кооперації державних структур і громадських організацій у пошуку адекватних та ефективних рішень. Завдяки тому, що в тренінгу взяли участь представники різних установ і організацій, було відпрацьовано алгоритм залучення громадських активістів, волонтерів при формуванні мобільних груп.

Найбільш складною темою для учасників стала “Підходи до психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Міжнародні та національні практики та керівні документи” та практикум “Застосування міжнародних стандартів IASC MHPSS у практиці психосоціальної допомоги дітям та родинам у СЖО”. Для учасників це була здебільшого нова і доволі складна інформація, очевидна незначна практика (вміння) роботи з законодавчими і нормативними документами. Великий об’єм інформації і можливе її практичне застосування потребують більше часу для осмислення і практичного опрацювання.

Основні складнощі роботи із нормативно-правовими та керівними документами полягали у невмінні якісно «ставити задачу» на опрацювання тексту документу. Завдяки орієнтирам та підказкам, наданим тренерами, більшість учасників впорались із поставленими завданнями і засвідчили продуктивність технології роботи з документами «від задачі до структури».

Майже всі учасники озвучували розуміння своїх подальших кроків з використанням інструментів, які було освоєно на тренінгу, структурування своєї подальшої професійної діяльності. Учасники озвучили бажання поділитись з колегами новим знаннями та навичками.

Більшість учасників підкреслювали, що дуже помічним під час роботи у тренінгу виявився Робочий зошит учасника. Окрім важливої інформації, розміщеній у ньому, було відзначено «навігаційну функцію», що допомагала швидко зорієнтуватись. Також, наявність вільного простору для нотаток, зробило Робочий зошит реальним інструментом навчання. Майже всі учасники відзначили, що планують використовувати Робочий зошит як настільну книгу щодня у своїй професійній діяльності.

В усіх тренінгах вдалося виконати програму в цілому, забезпечити активну участь у всіх модулях тренінгу всіх учасників, створити атмосферу відкритості, щирого діалогу, робочого простору для розвитку кожного учасника.

Багато уваги приділялось динаміці змін виду та змісту діяльності учасників, практикувались розвантажувальні вправи та техніки, які учасниками зазначались як корисні техніки самовідновлення.


Оцінка результатів тренінгів (вихідне опитування учасників)

За підсумками вихідного опитування, найбільш актуальними виявились практикум «Техніки і практики самовідновлення» та лекція «Травма-інформований підхід у соціальній роботі». На думку тренерської команди, це зумовлено тим, що обидві дії були орієнтовані на самих учасників (техніки самовідновлення, практики складних комунікацій). Практична користь навчальних активностей більшістю учасників оцінена високими балами (середній бал 9,5 з 10 -максимальних.

Рівень обізнаності в тематиці тренінгу змінився на 100% (10 балів за шкалою, запропонованою в опитувальнику) у 60% учасників. У підсумковій рефлексії більшість учасників зазначали, що ці зміни стосуються «глибини» розглянутих питань. Деякі учасники зазначали, що навіть існуючи в них до тренінгу «знання» було переструктуровано і набуло зовсім іншого і змістового, і практичного вигляду.

Учасники високо оцінили якість викладання матеріалу тренінгу в усіх його складових. Втім, у коментарях щодо «проблем, які виникали в процесі тренінгу, учасники зазначали «не вистачало часу на опрацювання матеріалу в повному обсязі», «висока інтенсивність роботи», «періодично була втома».

Для тренерської команди надзвичайно приємними є зауваження на кшталт «дуже цікаво побудовано сам процес, важливим елементом було розуміння запиту групи та організація процесу. Тренери відданні своїй справі».


Післямова...

За підсуками проведеної у Львові програми, ми отримали декілька запрошень провести подібні тренінги у різних містах України, а це означає, що наше гасло "Дорогу здолає той, хто йде" знайшло підтримку. Разом дійсно цікавіше!





20 переглядів0 коментарів

Comments


bottom of page